---

Замість «Трьох чекістів» – пам’ятник «Борцям за волю України»

Минулого тижня біля села Дихтинець відбулася урочиста подія: за ініціативи Путильського держлісгоспу на місці пам’ятника «Трьом чекістам», що височів біля скелі гори Острива, відкрили історико-рекреаційний пункт. У перспективі тут буде пам’ятник «Борцям за волю України». Лісівники виділили на цей проєкт пів мільйона гривень. Його реалізацію здійснили спеціалісти тутешнього приватного підприємства «Сервіс», яке очолює Микола Андрійчук. Начальник обласного управління лісового господарства та мисливства Василь Гончар нагородив грамотами тих, хто відзначився під час спорудження об’єкта.

– Незабаром тут буде пам’ятник «Борцям за волю України», ескіз якого вже виготовив відомий скульптор Володимир Шелудько з Києва, народний художник України, – розповідає Василь СЛИЖУК, директор Путильського держлісгоспу. – Монумент буде з білого каменю. Ми маємо своїх героїв, нам не потрібні символи тоталітарного комуністичного режиму. Тим паче нині, коли нащадки російських поневолювачів знищують український народ.

Ліквідація трьох чекістів у 1944 році належить до найбільших операцій, проведених повстанцями УПА в краї. Згідно з історичними документами, 19 вересня 1944 року опергрупа на чолі із заступником начальника обласного управління НКВС майором Олексієм Меняшкіним, заступником начальника обласного управління НКДБ майором держбезпеки Михайлом Новожиловим та начальником медслужби управління НКВС капітаном Петром Большаковим побувала у Вижниці..У Путилі чекісти були з 21 по 23 вересня, після чого виїхали на Чернівці. Попутно вони взяли з собою завідувачку Путильського райздороввідділу, 22-річну Євдокію Лебедєву. Дорогою біля гори Острива чекісти потрапили в засідку місцевої чоти УПА (32 особи), яку очолював Василь Савчук на псевдо «Лебідь». Сповістив повстанців про виїзд опергрупи повстанський розвідник  «Когут» – Микита Мельничук, який працював конюхом у Путильському райвіськкоматі. Повстанці запропонували чекістам здатися. Це зробила лише Євдокія Лебедєва. Коли вона вийшла з-за скелі, по ній відкрили вогонь її супутники, поранивши жінку в ногу. Після цього почався короткий бій і упівці знищили трьох чекістів. Вбитих перевезли до Чернівців і поховали на Руському цвинтарі на Алеї слави.

– Наприкінці січня 1945 року чота УПА Василя Савчука була розбита, – продовжує Василь Слижук. – Врятувалося лише десять повстанців на чолі з чотовим. Василь Савчук перебрався на Косівщину, змінив прізвище на «Білик» і прописався в Косові. Працював старшим лісничим. Через 20 років, коли настав час змінювати паспорт, міліція довідалася про справжнє прізвище колишнього чотового. Василя Савчука засудили до 20 років каторжних робіт. Подальша доля його невідома.

Після ліквідації чекістського начальства, каральні органи помстилися місцевому населенню, сотні людей було вивезено в Сибір. Розвідника Микиту Мельничука, який навів повстанців на групу чекістів, розстріляли у Чернівцях у липні 1945-го.

З історії пам’ятника

Скелю перейменували на «Трьох чекістів» 

У червні 1965 року скелю в день 25-річчя возз’єднання Північної Буковини з Радянською Україною перейменували на «Трьох чекістів». Пропагандистські мітинги тут проводилися на День Перемоги та День чекіста – 20 грудня. 20 грудня 1968 року було відкрито пам’ятник загиблим, автор якого вижницький скульптор Анатолій Скиба. Висота монумента – шість метрів. На ньому чекіст тримав карального меча. Пам’ятник вилили з бетону, а постамент – з бутового каменю. Лише у 2008 році сільрада Дихтинця ухвалила рішення  пам’ятник залишити, а змінити напис на: «З мечем прийшли – від меча і загинули!» 

У березні 2020 року монумент на вимогу Інституту національної пам’яті було демонтовано. Це вдалося зробити лише з 12-ї спроби.

---

Категорія: ЗМІ про нас
Автор:  В. Гринюк

---