---

Реформований старт буковинців

Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства першим в Україні серед решти колег по областях повністю закінчило процес реформування та реорганізації. З 1 січня 2022 року буковинські лісівники працюють вже оновленим складом. Як відбувався процес, які були складнощі та «підводне каміння», яких успіхів вже вдалосьдосягти – нам розповів начальник управління Василь Гончар.

- До реформи у нас діяли 14 підприємств – держлісгоспи та спеціалізовані агролісгоспи. А вже за результатами реформи було утворено чотири базові. Обираючи базові держлісгоспи, ми керувались такими критеріями – підприємство має міцно «стояти на ногах», мати великі лісові угіддя, потужне технічне забезпечення, великий фронт робіт, гарні економічні показники, - зазначає Василь Гончар. – Це Сокирянський, Чернівецький, Путильський держлісгоспи та Берегометський держлісомисливгосп. За новою адміністративно-територіальною реформою наша область віднині поділена на три райони – Дністровський, Чернівецький та Вижницький. Тож Сокирянський держлісгосп нині здійснює свою господарську діяльність в межах Дністровського та Чернівецького районів, Чернівецький – у однойменному адміністративному суб’єкті, а Берегометський та Путильський державні підприємства – у Вижницькому районі, ще значна частина угідь Берегометського ЛМГ розміщена на території Чернівецького району. Де-юре є ще одне підприємство – ДП «Заставнівський держспецлісгоп АПК», але воно незабаром має увійти до складу національного природного парку «Хотинський». Там не можна проводити будь-яку господарську діяльність. - Василю Борисовичу, як вдалось осягнути такий величезний обсяг робіт? - Фактично, ми почали увесь обсяг робіт ще з вересня минулого року. Бо, дійсно, цей процес досить об’ємний, багато документів пов’язано із працівниками лісгоспів. Певний досвід у нас був. Раніше довелось проводити юридичну ліквідацію Хотинського спецлісгоспу АПК шляхом приєднання його до Хотинського державного підприємства. Тож ми вже знали на що звернути увагу… Хоча, звісно, обсяг робіт не порівняти. Але результат є. З 1 січня 2022 року по Чернівецькій області чітко запрацювали чотири оновлені та реорганізовані лісогосподарські підприємства. Шлях – лише вперед. - Ще були якійсь особливості реформи на Буковині? - До реорганізації у нашій області нараховувалось 8 спецлісгоспів АПК. Загалом усі вони займали площу 62 тисячі гектарів! Однак безпосередньо у кожного з цих підприємств поодинці своїх угідь було вкрай замало. На жаль, вони не могли ефективно здійснювати свою господарську діяльність, займатись лісовпорядкуванням та лісовідновленням. У деяких підприємствах, як Новоселицьке держспецілісноцтво АПК, був лише 21працівник. Найбільше держспецлісгоспів АПК Буковини ввійшли до складу Берегометського ЛМГ, ще два злилися з Чернівецьким лісгоспом, по одному ввійшли до оновленого складу Путильського і Сокирянського держлісгоспів. Сподіваюсь, що так вони отримають друге дихання.   - Чи відбулось скорочення персоналу реформованих лісгоспів? Адже саме це питання є найбільш болючим, найбільше піддавалось та досі піддається критиці… - Ми, в першу чергу, ставили собі за мету зберегти людей. Кожного – від керівника, працівника інженерно-технічної ланки до простого робітника. Тому намагались знайти особливий підхід та запропонувати посаду кожному. На жаль, вимушені були розпрощатись із деякими пенсіонерами – бо просто нема куди було їм йти працювати. Молодий потенціал управління й лісгоспів ми зберегли. З 2,5 тисяч працівників ОУЛМГ та лісгоспів області лише 70 звільнились або були звільнені за власним бажанням. Так само ми зберегли увесь персонал, працівників, починаючи з лісорубів і закінчуючи майстрами лісу, інженерами тощо. Щодо керівного та адміністративного складу скажу, що лише двоє керівників двох реорганізованих підприємств вже не працюють. Це колишній Сторожинецький спецлісгосп АПК та колишній Хотинський держлісгосп. Один колишній керівник став на облік у центрі зайнятості, інший звільнився за власним бажанням. Решта адміністративного та керівного складу кожен на новій посаді виконують свої обов’язки. - Водночас дуже важко зберегти людину у лісовому господарстві, коли поруч Євросоюз та заробітки у євро… Як стимулювати буковинця працювати саме в українському лісі? - Стимул зберегти людину для лісової галузі має бути чітким та конкретним. Це обов’язкове підвищення заробітної платні, покращення умов матеріально-технічної бази на роботі, умов відпочинку, кроки назустріч працівникам щодо сприяння у вирішенні якихось побутових, особистих питань тощо, пільги тощо. Наприклад, коли я очолював Сокирянський держлісгосп, то працівники згідно колективного договору мали такі пільги: виплата матеріальної допомоги при народженні третьої дитини, на оздоровлення, лікування, на ювілейні дати, на поховання, безкоштовне перевезення працівників до роботи, повна чи часткова оплата вартості навчання працівників у навчальних закладах галузевого напрямку тощо. Тому профспілки, які активно діють у кожному нашому підприємстві, мають працювати над цим. Таке саме завдання ми чітко ставимо керівнику кожного з реорганізованих лісгоспів. Треба зберегти людей! Як людина, яка у лісовій галузі працює зі студента до начальника управління, зазначу, що кадровий голод зараз не просто біда, це трагедія… Коли молоді люди із знаннями, вміннями та навичками, профільною освітою шукають примарне щастя за кордоном, бо не можуть реалізувати себе тут. У нас є Сторожинецький лісовий коледж. То там у останні роки недобір. А деякі студенти ще з першого курсу не приховують, що мають на меті лише отримати диплом, знання та вміння, а далі – за кордон. Чи до батьків, чи на заробітки, на «вільні хліби»… І це проблема, яку треба терміново вирішувати. - Фінансове питання чи не найважливіше… Чи вже зросла оплата працівників реформованих держлісгоспів Буковини? - За попередніми підрахунками, заробітна платня може зрости як мінімум на 35%. Плюс премії за перевиконання плану, важкі умови роботи тощо. Але точна цифра буде вже відома після першого кварталу роботи оновлених підприємств. - Василю Борисовичу, чи є ще позитивні приклади у роботі реформованих лісгоспів? - Я наведу приклад того ж таки реорганізованого Сокирянського держлісгоспу, куди увійшов Хотин. Якщо у вересні, до початку процесу реорганізації середньомісячна зарплатня працівників ДП «Хотинське лісове господарство» становила 13 тис. 391 грн., то вже в листопаді цей показник досяг 17 тис. 462 грн. В той же час працівники лісу отримали такий необхідний і довогочікуваний спецодяг для безпечної роботи в зимовий період – на ці цілі було виділено 210 тис. грн. Крім того, здійснено ремонт адміністративних приміщень, існуючого устаткування та інвестовано кошти в оновлення автопарку. Бо через несвоєчасність ремонту колії та неправильну експлуатацію козлового крану на території Клішківецького лісопереробного цеху відбулось викривлення металевих елементів, що могло в подальшому призвести до обвалу всієї конструкції. Відтак оперативно була проведена заміна 250 шпал та вирівнювання 126 метрового шляховоду. У Клішківцях завершено капітальний ремонт сушильного устаткування яке більше року не експлуатувалось, відтак підприємство втрачало значні кошти і не виконувало умови контрактів. Відновлено опалення побутових кімнат цеху та встановлено нові опалювальні елементи в самому приміщенні лісопромислового цеху. Відразу у кількох лісництвах – Рухотинському, Клішківському і Колінковецькому на завершальній стадії або вже проведені капітальні ремонти адміністративних та господарських споруд. Будівельники відновили перекриття, встановили сучасні довговічні конструкції, замінили вікна та двері на енергозберігаючі. Проведено капітальний ремонт бульдозера ЧТЗ Т-170, трелювального трактора ЛТ 157, лісовоза ЗІЛ-131. Вже оформлено всі документи щодо реєстрації придбаної в лізинг вантажівки МАЗ, що обладнана гідроманіпулятором. Загальна вартість закупленої сучасної спецтехніки - більше двох мільйонів гривень, чверть їх профінансовано. А ще завдяки сприятливим погоднім умовам проведено ремонт лісових доріг, що були зруйновані потужними паводковими водами. Фахівці відновили міст через річечку, під’їзні шляхи та кілька кілометрів дорожнього покриття. Ось реальні позитивні приклади. У інших держлісгоспах теж є такі приклади. І ця робота триває надалі. Володимир РОМАНЕНКО На фото – Василь Гончар, перша нарада укрупненого Чернівецького держлісгоспу, новий колектив Сокирянського держлісгоспу

---

Категорія: ЗМІ про нас
Автор:  ЕКО-інформ

---