Укрцентркадриліс
Укрцентркадриліс

Адреса лісгоспу:

60014, Україна

Чернівецька область,

місто Хотин,

вул. Гагаріна, 8

Електронна адреса:

Контактний телефон:

(037) 312-13-66

Графік роботи

  • Понеділок: 08:00-17:00
  • Вівторок: 08:00-17:00
  • Середа: 08:00-17:00
  • Четвер: 08:00-17:00
  • П'ятниця: 08:00-17:00
  • Субота: Вихідний
  • Неділя: Вихідний

Лісівники роблять край туристично привабливішим

Колектив ДП «Путильський лісгосп» доклався до створення двох рекреаційних пунктів, один з яких має історично-патріотичне значення

Колектив ДП «Путильське лісове господарство», територія обслуговування якого розташована на високогір’ї, першим серед державних підприємств, діяльність яких координує Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства, завершив осінню лісопосадкову кампанію. Всі планові показники виконані, а за деякими показниками й перевиконані. В цьому переконалися учасники виїзної виробничої наради ЧОУЛМГ, які, крім того, цікавилися вирощуванням посадкового матеріалу лісоутворюючих порід Карпатського регіону.

 

Розсадники у кожному лісництві

Розсадники називають колискою майбутнього лісу. Чимало клопіткої та відповідальної роботи доводиться виконати лісоводам, аби з дрібної насінини отримати якісний посадковий матеріал для майбутніх деревостанів.  

У Путильському держлісгоспі 13 лісництв, кожне з яких має свій розсадник. Вони різні за розміром і формою, та однакові за призначенням. В переважній більшості вирощують сіянці ялини із відкритою кореневою системою. Винятком є хіба що Яблуницьке лісництво, де для експерименту спорудили невелику тепличку для вирощування декоративних дерев і кущів. Її площа невелика, однак саме там лісоводи Путильського держлісгоспу набираються досвіду, щоб у майбутньому перейти на вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою.

Лісничий Усть-Путильського лісництва Віктор Яків’юк розповів, що його колектив нинішньої осені здійснив лісовідновлення на площі 10 гектарів. Посадковий матеріал брали із власного розсадника, під який виділили 0,10 га.  Кожен сіянець поклали в землю за технологією, полили водою. Гарантувати, що всі вони приймуться, не наважуються, бо є так звані технологічні втрати. Ось якби це були сіянці із закритою кореневою системою, які, до слова, можна висаджувати і влітку, то результат був би незрівняно кращим. 

У сусідньому Карпатському лісництві, котре очолює Василь Пентюк, під розсадник відвели 0,3 га площі, де теж вирощують сіянці головної породи –ялини. Там чекає своєї висадки у грунт майже півмільйона тендітних рослин різної висоти, висаджених 2018-2022 років. Як зазначив головний лісничий Путильського лісгоспу Петро Фрей, розсадник цілком забезпечує Карпатське лісництво посадковим матеріалом. Більше того, є надлишок сіянців, які можуть реалізувати іншим лісництвам і навіть лісгоспам сусідніх областей. Бо, наприклад, залишаються чотирьохрічні деревця, котрі вже не годяться для висадки у лісових масивах, однак у лісництві сподіваються знайти покупців, які використають їх для озеленення територій громад.

Розсадник Карпатського лісництва відійшов до ДП «Путильський лісгосп» після реформування. Був у доволі недоглянутому вигляді. Нинішнього року його окультурили, огородили сіткою, викопали ловчі канави, обладнали льодовню, доріжки. На ці заходи витратили 330 тис грн власних коштів.

–На найближчих 5 років ми продовжимо використовувати цей розсадник для вирощування посадкового матеріалу, – розповідає директор Путильського лісгоспу Василь Слижук. – А в перспективі працюватимемо над тим, щоб вирощувати тут сіянці із закритою кореневою системою. Можливо через деякий час на цьому місці створимо базисний розсадник.

За словами начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Гончара, розсадники Путильщини цілком забезпечують себе посадковим матеріалом, однак треба рішучіше впроваджувати систему закритої кореневої системи.  

–В управлінні запущено пілотний проєкт вирощування сіянців із закритою кореневою системою, який ефективно запрацював у Сокирянському лісовому господарстві, – ділиться думками Василь Гончар. – Там вирощують сіянці у тій кількості, що потрібна для відтворення лісових культур у зоні діяльності Сокирянського лісгоспу. Переваги значні. Відзначаємо мінімізацію робочої сили. За цієї системи можна проводити доповнення лісових культур навіть у літній період. Тому невдовзі, сподіваюся, всі держлісгоспи перейдуть на подібну систему вирощування посадкового матеріалу.

Надлишок сіянців дерев основних лісоутворюючих культур у держлісгоспах ЧОУЛМГ дійсно є. Їх реалізують іншим лісогосподарським підприємствам України, які працюють в аналогічних лісорослинних умовах. Скажімо, східна територія області ідентична з Хмельниччиною та Вінниччиною. Путильська територія – з Івано-Франківщиною та Закарпаттям.

Після нашої перемоги потреба у сіянцях зросте у сотні раз, адже російські загарбники знищили майже два мільйона гектарів лісів. Нині відбувається процес створення державного підприємства «Ліси України», перед яким і стоятиме основне завдання відродити і примножити держлісфонд країни.

   Рекреація Буковинського краю 

Останні роки колективи державних підприємств, діяльність яких координує ЧОУЛМГ, чимало уваги приділяють створенню на Буковині рекреаційних зон. Вони ваблять туристів, грибників, бо тепер там можна цивілізовано посидіти, посмажити шашлики, сховатися від негоди в альтанці. По-друге, створення таких зон дещо зменшує небезпеку стихійних пожеж у лісових масивах. Як стверджує начальник ЧОУЛМГ Василь Гончар, в держлісфонді області майстри держлісгоспів обладнали власним коштом майже дві сотні рекреаційних місць. Останнім часом лісівники почали зводити рекреаційні комплекси покращеного планування. Минулого тижня один із таких на площі один гектар відкрили у місцині «За облазом» неподалік села Усть-Путила на Путильщині. Він розташований поруч із дорогою та неподалік річки Путилка. Як зазначив лісничий Усть-Путильського лісництва Віктор Яків’юк, тут і раніше було людно. Але відпочинок був, образно кажучи, «дикий», неврегульований. Відпочивальники здебільшого залишали після себе гори сміття та всілякого непотребу.

З вересня нинішнього року тут закипіли роботи. Щодня з десяток лісівників вирівнювали, облагороджували місце, встановлювали по периметру огорожу, розміщували лавиці, альтанки, мангали, дитячий куточок, для любителів спорту навіть обладнали волейбольний майданчик. А місцевий умілець вирізьбив деревяні фігурки казкових персонажів, які прикрасили комплекс.

–Кошторисна вартість усіх робіт майже один мільйон гривень, – зазначив директор ДП «Путильський лісгосп» Василь Слижук. – Але витрати того вартують. Переконаний, цей рекреаційний комплекс стане улюбленим місцем відпочинку подорожуючих. Якщо ж у Селятині відкриють пункт пропуску, то ця місцина ніколи не буде порожньою. Бо що гроші? Ми мусимо робити наш край привабливим для туристів, адже туризм спонукатиме розвиток області та створюватиме нові робочі місця.

Того дня біля скелі гори Острива, що на околиці села Дихтинець, відкрили ще один рекреаційний пункт з історично-патріотичним змістом. Місце вибрали не випадково. В народі її пам’ятають, як «Скеля трьох чекістів». Саме там місцеві сили опору оточили й ліквідували трьох енкаведистів, які прибули на Путильщину скласти списки «неблагонадійних» для увязнення та відправки до Сибіру. Їм патріоти не дали це зробити. Але за радянських часів чекістів, які знищували горян, а їхні родини виселяли у росію та Казахстан, зробили героями. На їх честь встановили пам’ятник.

Два роки тому лісова охорона демонтувала памятку нелюдам, онуки яких у 2014-му прийшли до нас з «русским миром», посіяли розбрат на сході нашої країни, а цьогоріч розпочали широкомасштабну війну проти України. Щоправда, як розповів директор Путильського лісгоспу Василь Слижук, панотці й затяті прихильники УПЦ московського патріархату з якихось причин категорично противилися цьому…

Путильський держлісгосп виділив власні кошти на створення історично-рекреаційного пункту. Передбачені витрати й на виготовлення монументу «Борцям за волю України», над яким уже працює київський скульптор, народний художник України Володимир Шелудько.

Упорядкувало територію рекреаційного пункту приватне підприємство «Сервіс» Миколи Андрійчука. Вирівняли місцину, зробили дренажну систему, огородили, вистелили 150 кв. м бруківки, встановили флагштоки для блакитно-жовтого і чорно-червоного стягів. Їх урочисто підняли лісничі Усть-Путильського та Карпатського лісництв Віктор Яків’юк та Василь Пентюк. Також виступили юні артисти місцевої художньої самодіяльності. А начальник ЧОУЛМГ Василь Гончар нагородив грамотами тих, хто найбільше долучився до спорудження історично-рекреаційного пункту. При цьому зазначив, що нині необхідно робити все можливе, що возвеличує наші незалежність, героїзм, символіку... «Ми назавжди прощаємося з радянським минулим, яке нам нав’язувала Москва, й творимо свою українську національну історію, зазначив Василь Гончар. – І лісовики показують у цьому приклад».

Святковий настрій на патріотичному заході учасникам виїзної виробничої наради обласного управління лісового та мисливського господарства створили вихованці Путильського центру культури і дозвілля, який очолює Марія Ліска, а художнім керівником є Світлана Шинкарюк.

Врізка: На місці пам’ятника  «Трьом чекістам» – символу енкаведистського свавілля – постане монумент «Борцям за волю України»
21.11.2022 12:14 давність новини: 1 р.
Категорія: Загальні новини
Автор:  Анатолій ІСАК antisak957@gmail.com

Замість «Трьох чекістів» – пам’ятник «Борцям...

ВІДЕО: Великі ліси починаються з маленьких...

Осіння “Зелена країна” лісівники висадили...