---

Експерименти з павловнією

Східна екзотика прижилася на Буковині.

Мальовниче дерево павловнія вже не екзотика на Буковині. Цю гарну породу дерев, що досить швидко зростає, зараз вирощують у Сокирянському держлісгоспі. До речі, батьківщина павловнії – Східна Азія – В’єтнам, Лаос, Китай, Таїланд тощо.

– Вперше ми зацікавились цим деревом два роки тому. За ініціативи тодішнього директора Сокирянського державного підприємства, а нині начальника ОУЛМГ Василя Гончара першими вирішили провести експеримент – як східний гість почуватиметься у наших умовах, як зростатиме. Закупили сіянці та садивний матеріал. До речі, ми придбали його на підприємстві, що займається вирощуванням дерев, – розповів прессекретар Чернівецького ОУЛМГ Ростислав Бузило. – Відвели ділянку площею у пів гектара у Ломачинецькому лісництві. Експеримент виправдав усі сподівання. Бо нині на цій ділянці здійнялись у повітря вже 320 дерев. Цікаво, що за своєю породою павловнія досить швидко зростає. Нині ці молоді деревця заввишки вже майже шість-сім метрів. Дуб би ріс так років 20. А ще це дерево струнке і дуже швидко росте. У віці чотири-п’ять років вона вже може бути й двадцять метрів заввишки.

Звісно, перший рік довелося дуже ретельно його доглядати. Але ця порода досить витривала до шкідників і кліматичних умов. Цікаво, що у лісовому господарстві виробництво з павловнії абсолютно безвідходне. Навіть листя павловнії у сокирянських лісівників уже стабільно йде на харчування для вольєрних оленів, козуль та кабанів. Тварини ласують ним залюбки.

– Дійсно, дерево дуже цікаве та гарне зовні. Квітне нічим не гірше, аніж сакура. А яке гарне й розлоге листя, – розповідає лісничий Ломачинецького лісництва Сокирянського держлісгоспу Андрій Маковійчук. – Ці дерева вже призвичаїлись до своєрідного буковинського клімату. Особливо до вже м’якої зими, відносно невеликої кількості опадів, спекотного літа та сухої весни й осені. Степ наступає… Аборигенні породи дерев не завжди витримують вибрики погоди. А ще ж є проблема всихання і шкідників… Тож треба думати й про нові породи дерев. А ще воно наче декоративне. Усі наші відвідувачі з радістю дивляться на східного гостя.

– Начальник ОУЛМГ Чернівеччини Василь Гончар ставить усім лісівникам області завдання постійно впроваджувати нові технології та експерименти у лісорозведенні. Зокрема й за рахунок вивчення можливості вирощування нових порід дерев, – зазначає Ростислав Бузило. – Недаремно, лісівники усієї Буковини вже вивчали досвід сокирянських колег. Тож не виключаємо, що з часом ще більше наших лісогосподарських підприємств займатимуться павловнією.

---

Категорія: ЗМІ про нас
Автор:  Володимир РОМАНЕНКО,ЕКО-ІНФОРМ

---